Телефон для довідок

15-77 

4-10-16

(Цілодобово)

Днями у місті:


Нормативні документи

Випадкове фото

Погода в місті

 Погода в Смілі

Курси валют НБУ

USD06.097.9082
EUR06.0910.181
RUB06.090.2586
GBP06.0912.1456

Корисні посилання


 .

Швидка допомога PDF Друк e-mail
Написав vadim   
П'ятниця, 18 вересня 2009, 00:29

СМІЛЯНСЬКА СТАНЦІЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

       Швидка медична допомога в місті Сміла заснована 1939-го року. В жовтні місяці була отримана півторатонна вантажна машина ГАЗАА. Для цієї машини в місті Черкасах на базі автопарку, в майстерні, ручною роботою було змайстровано санітарний кузов на суму 12000 рублів. Станція швидкої допомоги була прикріплена до міської поліклініки в прибудованому приміщенні. Чергового лікаря на швидкій допомозі не було, чергували лише фельдшера. З дев’ятої години до сімнадцятої на виклики виїзджали лікарі міської поліклініки. А з сімнадцятої години до ранку чергували фельдшера: Мусієнко, Курик, Бойчук, Ларіна. На швидкій допомозі працював лише один водій Бойко Н. Ф., котрий мав будинок біля шкірно-венерологічного диспансеру на території міської поліклініки. Він виїзджав на всі термінові виклики цілодобово, цілий місяць без вихідних. В вечірній час водій швидкої допомоги мав право сходити в кіно. Не термінові виклики до дванадцятої години ночі обслуговували гужовим транспортом. Термінові виклики обслуговувались автомобілем.
       В місяць було приблизно 50-60 термінових викликів, приблизно по два виклики на добу. Гужовий транспорт обслуговував за вечір приблизно 8-10 викликів. Так тривало в 1940 та 1941 році, до початку Великої Вітчизняної Війни. В цей час завідуючим поліклінікою був лікар Гадзевич, котрий виїзджав до гінекологічних хворих. Рідко, якщо це було потрібно, виїзджали і хірурги.
       Під час окупації швидкої допомоги в місті не було.
       В 1945-1947мих роках швидка допомога була прикріплена до міської поліклініки. Так як ніякого транспорту не було на виклики ходили пішки фельдшера: Овсейчик, Богач В.І., Клековкіна М.С. Ларіна М.І. Фельдшера Богача В.І. шахраї хотіли роздягнуть та обікрасти, тому в 1946-му році найняли охоронця який супроводжував медичного працівника. в нічний час, на виклики. За швидкою допомогою був закріплений один кінь, але упряжі не було. Кінь був дуже худий, так як кормів для нього не було. Так пройшов весь 1946-ий рік. А літом 1947-го року купили другого коня. На корм посіяли овес і розпочали виїзджати на виклики.
       В 1946-1947 роках завідуючий поліклінікою та швидкою допомогою не одноразово їздив в Київ з проханням виділити автомобіль для Смілянської швидкої допомоги. Був на прийомі у завідуючого Київським обласним оздоровчим відділом заслуженого лікаря УССР Іванова В.В. і міністра оздоровчого відділу УССР Медведя, в зв’язку з забезпеченням швидкої допомоги в місті Сміла автомобілем. Вони обіцяли, але транспорту не було. Санітарні автомобілі, в першу чергу видавали обласним центрам.
       Лише аж п’ятого лютого 1948-ого року Смілянскій швидкій допомозі був виділений автомобіль – санітарну карету ГАЗ-АА. Шофером на швидку допомогу був запрошений водій до воєнного періоду Бойко Н.Ф., котрий досить добре орієнтувався в розташуванні вулиць. Водій спочатку працював в одну зміну, з 8:00 до 17:00. А з1949 року розпочав брати чергування на дві ставки з восьмої гони ранку до півночі.
       В перші повоєнні роки викликів було, порівняно, не багато. А в 1947-1948мих роках було приблизно одинадцять викликів на добу.
Після війни швидка допомога знаходилась в підпорядкуванні завідуючого поліклініки Клековкіна А.Г. В 1948ому році швидку допомогу об’єднали з міською лікарнею імені Семашко. Так швидка допомога стала під порядкуванням міської лікарні, а саме головного лікаря Євгенка С.Я.
       Тисячу дев’ятсот п’ятдесят першого року на швидку допомогу був прийнятий ще один водій Клипко В.С., а двадцять четвертого липня цього ж року на посаду водія був зарахований ще один працівник (Вировий М.). Після чого швидка допомога розпочала працювати цілодобово (в три зміни). Крім цього на виклики виїзджали і гужовим транспортом.
       З першого січня тисячу дев’ятсот п’ятдесят другого року швидка допомога розпочала своє існування як самостійна організація. На посаду головного лікаря був назначений Кирсонов Василь Григорович. По штату на швидкій працювало дев’ять лікарів, п’ять фельдшерів та три санітарки.
       В червні тисячу дев’ятсот п’ятдесят третього року отримали санітарну карету ПАЗ-653, а ГАЗ-АА передали в користування поліклініки.
Першого січня тисячу дев’ятсот п’ятдесят шостого року станцію швидкої медичної допомоги було знову прикріплено до міської лікарні. Так швидка допомога знову стала відділенням. Завідуючим був призначений лікар Янголь А., котрий пропрацював лише п’ять місяців. Після Янголя на цю посаду призначили лікаря Царан Г.І. тисячу дев’ятсот п’ятдесят шостого року швидка отримала ще одну машину ЗІМ-12. З цього часу почали чергувати дві машини: одна цілодобово а друга з восьмої години ранку до півночі. На цей час на швидкій працювали: десять лікарів, п’ять фельдшерів, шестеро водіїв та чотири санітарки.
       Тисячу дев’ятсот п’ятдесят сьомого року швидка допомога отримала третю машину УАЗ-450А, а через рік отримали ще один УАЗ-450А. Після чого ПАЗ-653 переобладнали на вантажний транспорт та віддали на користування в гараж міської лікарні. З цього ж самого року  на швидкій допомозі цілодобово розпочали чергувати дві машини, а штат водіїв складав вісім осіб.
       З тисячу дев’ятсот шістдесят першого року стала чергувати третя машина. Котра обслуговувала виклики з восьмої ранку до півночі. А в тисячу дев’ятсот шістдесят третьому швидка отримала Волгу. Після цього один із УАЗів передали в користування міської поліклініки для обслуговування викликів у хворих вдома. Тисячу дев’ятсот шістдесят шостого року отримали ще одну Волгу, а ЗІМ був списаний. Другий УАЗ також перейшов в користування міської поліклініки
       З тисячу дев’ятсот шістдесят п’ятого року на швидкій допомозі почали чергувати цілодобово три машини. І змінився штат: шість лікарів, дванадцять фельдшерів, п’ять санітарок та дванадцять шоферів.
       З тисяча дев’ятсот шістдесят сьомого року була отримана санітарна машина РАФ.
       З першого січня тисяча дев’ятсот шістдесят восьмого року швидка допомога знову в самостійну організацію. Головним лікарем залишився Царан Г.І.
      З другої половини тисяча дев’ятсот шістдесят восьмого року штат швидкої збільшився: шість лікарів, дев’ятнадцять фельдшерів, шість санітарок та тринадцять водіїв. За швидкою було закріплено чотири автомобілі: три «Волги» і РАФ.
      Остання санітарна машина «Волга » була отримана в тисяча дев’ятсот шістдесят восьмому році.
      З тисяча дев’ятсот сорок п’ятого по п’ятдесят четвертий рік швидка допомога знаходилась в добудованому приміщенні міської поліклініки. В п’ятдесят четвертому році станція швидкої невідкладної медичної допомоги була перенесена в старий житловий будинок на території міської поліклініки. Приміщення було тісним і мало дві кімнати. Так тривало більше десяти років, а в тисяча дев’ятсот шістдесят дев’ятому році станція швидкої допомоги отримала велике приміщення. Котре складалось з восьми кімнат загальною площею сто дев’яносто метрів квадратних. За шістдесят восьмий та шістдесят дев’ятий роки станція придбала нову (на той час) медичну апаратуру: апарат ДП-2, РП-1, електрокардіограф та портативну лабораторію. Придбали перев’язочний стіл, велику медичну шафу, дві малі медичні шафи та інші медичні аксесуари. Заїзд на станцію побудували за три тисячі сімсот карбованців. Кожну карету швидкої допомоги обладнали сиреною, поставили рації. На кінець тисяча дев’ятсот шістдесят дев’ятого року штат швидкої складав: десять лікарів, дев’ятнадцять фельдшерів, тринадцять водіїв, завхоз, слюсар та шість санітарок.

З 1985 року згідно наказу № 1490 на станції працювали п’ять бригад швидкої допомоги цілодобово, відповідно збільшився і штат.
З 12.11.1987 року головним лікарем Смілянської станції швидкої медичної допомоги став Гейзе Андрій Миколайович, який працював до 15.03.1991р.
З 16.03.1991р. по 15.02.1994 року станцію очолював головний лікар Дибенко Анатолій Петрович.
З 15.02.1994року і до цього часу головним лікарем Смілянської станції швидкої медичної допомоги працює Лимаренко Володимир Андрійович.
З 01.03.2008 року на Смілянську станцію ШМД були переведені до штату з міської лікарні водії автомобілів швидкої допомоги.
На даний час штат станції складає в кількості 102 посад.
Лікарів 7 чоловік, середніх працівників 33 чоловіка, санітарок 21 чоловік, інших працівників 31чоловік.
Цілодобово працює 2 лікарські та 3 фельдшерські бригади.
З автотранспорту станція має слідуючі машини: 1 Газель, 2 Тойоти, 4 Уаза .
Всі бригади укомплектовані необхідною медичною апаратурою, медикаментами та перев’язувальним матеріалом.
Станція працює згідно  наказу №500 МОЗ України від 29.08.2008року.

Останнє оновлення на Понеділок, 22 березня 2010, 11:39