Відділ грошових виплат та компенсацій

Відділ  грошових виплат та компенсацій  є структурним підрозділом управління праці та соціального захисту населення і підпорядковується начальнику управління праці та соціального захисту населення.
Відділ в своїй діяльності керується Конституцією і Законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці і соціальної політики, розпорядженнями голови облдержадміністрації,  Головного Управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, міського голови, начальника управління праці та соціального захисту населення, рішеннями виконавчого комітету, а також положенням про відділ.
Відділ грошових виплат та компенсацій  проводить прийом  відвідувачів за попереднім записом  по талонах щоденно (крім вихідних) в  приймальні громадян управління праці та соціального захисту населення . Запис на прийом проводиться також за телефоном гарячої лінії 4-23-34.
Робота віділу здійснюється відповідно до стандартної моделі надання соціальної допомоги (єдина технологія прийому громадян, які звертаються за призначенням всіх видів соціальної допомоги). Суть єдиної технології полягає в тому, що за єдиним зверненням сім’я може оформити всі види допомог, на які має право, та отримати вичерпну консультацію про порядок та умови їх призначення.
Перш ніж подати заяву про призначення допомоги, громадяни мають можливість самостійно ознайомитися з інформацією на стендах, розміщених у відділі. За необхідності консультацію надає спеціаліст приймальні громадян (кабінет №25 на другому поверсі управління).
Відділом виконується дуже важлива програма соціальної підтримки сімей, яка складається з низки різних компонентів, а саме:
- державна допомога сім’ям з дітьми (Закон України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 22.03.2001 р. №2334);
- допомога малозабезпеченим сім’ям (Закон україни „Про державну допомогу малозабезпеченим сім’ям” від 01.06.2000 р. №1768);
- державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам (Закон України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” від 16.11.2000 № 2109);
- тимчасова допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме („Порядок …”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. №189);
- державна соціальна допомога на дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях  („Порядок...”, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 31.01.2007 р.№81);
- грошова  допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду („Порядок...”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 р. №1192);
- державна соціальна допомога  особам, які не мають права на пенсію, але досягли пенсійного віку, та інвалідам (Закон України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”  від 18.05.2004 р. №1727-ІУ);
- щомісячні компенсаційні виплати непрацюючій працездатній особі,  яка доглядає за інвалідом 1 групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку (постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. №832);
- виплати, пов’язані з Чорнобильською катастрофою:
а) одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи; сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою (постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 р. №649);
б) одноразові виплати на оздоровлення (постанова Кабінету Міністрів України від  12.07.2005 р. № 562);
в) компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування (Закон України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанова Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. №936, постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 р. №649).
Умови та порядок призначення державних соціальних допомог
1). Державна допомога сім’ям з дітьми
- Допомога у зв’язку з  вагітністю  та пологами надається:
жінкам, застрахованим у системі загальнообов’язкового соціального страхування – за місцем роботи; незастрахованим – в управлінні праці та соціального захисту населення
Підставою для призначення допомоги незастрахованій жінці є видана медичним закладом довідка встановленого зразка, заява, довідка (зважаючи на обставини) – з основного місця служби, навчання; ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи чи організації; центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована як безробітна; Фонду соціального страхування про те, що жінка – суб’єкт підприємницької діяльності не сплачує страхові внески. Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.
- Допомога при народженні дитини   надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Для призначення допомоги за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:
заява одного з батьків (опікуна); копія свідоцтва про народження дитини; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги при народженні дитини, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, або довідка для прзначення допомоги при народженні дитини, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад; жінки, які народили дитину під час тимчасового перебування за межами України подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Особи, які звертаються за призначенням допомоги другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім’ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.
Допомога на першу дитину надається у розмірі 12240 гривень, на другу – 25000 гривень, на третю та наступних дітей – 50000 гривень. Виплата здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої – 4840 гривень, третьої та наступних дітей – 5000 гривень. Решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців по 620 грн. щомісяця,  на другу дитину – 24 місяців по 840 грн. щомясяця, на третю та наступних дітей – 36 місяців по 1250 грн. щомісяця.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після нарожження дитини. 
- Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Право на допомогу має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною.
Для одержання допомоги надаються наступні документи: заява; копія або витяг із наказу роботодавця про надання відпустки (для працюючих осіб); копія свідоцтва про народження дитини; копія трудової книжки особи, яка здійснює догляд за дитиною (для непрацюючих осіб); довідка з місця навчання - для тих, хто навчається; довідка про те, що виплата допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю не проводиться – для непрацюючих осіб, які перебувають на обліку в центрі зайнятості;  копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця  -  для осіб, які провадять підприємницьку діяльність; усиновителі та опікуни подають також копію рішення про усиновлення або встановлення опіки. Для найманих працівників фізичних осіб – підприємців  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки роботодавця, до якої за відсутності печатки прикладається копія копія  свідоцтва про державну реєстрацію.
Особам, які доглядають дітей віком до трьох років і одночасно  продовжують навчатися з відривом від виробництва, провадять підприємницьку діяльність,  допомога виплачується в повному розмірі.
Розмір допомоги визначається як різниця між: з 1 січня 2009 року – 75 відсотками, з 1 січня 2010 року – 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців, але не менше 130 гривень. Для призначення допомоги у збільшеному розмірі необхідно подати довідку про склад сім’ї та довідки про доходи членів сім’ї.
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишились без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
Допомога призначається у розмірі, що становить 2 прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку. У разі коли на дитину виплачуються пенсія, стипендія, аліменти, державна допомога, розмір допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги за шість попередніх місяців.
Для призначення допомоги опікуни та піклувальники подають до органу праці та соціального захисту населення такі документи:  заява; копія рішення органу опіку та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування; копія свідоцтва про народження дитини; довідка з місця проживання заявника про склад сім’ї (для дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей); довідки про розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник. Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги  на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги.
Допомога призначається на шість місяців, питання про продовження допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про розміри нарахувань на дитину, яка перебуває під опікою.
- Допомога на дітей одиноким матерям   призначається одиноким матерям (які не перебувають у шлюбі), одиноким усиновителям, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) дитини або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини.
Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають також вдова та вдівець з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Для призначення допомоги подаються наступні документи: заява; довідка державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини; копія свідоцтва про народження дитини; довідка про проживання дитини з матір’ю, видана за місцем проживання сім’ї.   Усиновителі подають також копію рішення про усиновлення. Вдови та вдівці подають копію свідоцтва про смерть одного з подружжя, та довідку про те, що вони не одержують на дітей пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію. Мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію, подають також копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про смерть одного з батьків та довідку про те, що вони не одержують на дітей зазначені пенсії. Допомога надається на дітей до 18 років, якщо діти навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах 1-1Y рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, виплата допомоги на дітей одиноким матерям продовжується на підставі довідки навчального закладу – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років. Допомога надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний,здійснюється протягом шести  календарних місяців.
- Допомога при усиновленні дитини  призначається усиновлювачу, який є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновив дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Для призначення допомоги подаються такі документи: паспорт або інший документ, який посвідчує особу, заява, копія свідоцтва про народження дитини, виданого державним органом реєстрації актів цивільного стану після внесення змін до актового запису про народження дитини на підставі рішення суду про усиновлення;  копія рішення суду про усиновлення. Призначається допомога за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення.  Допомога при усиновленні призначається особам, які усиновили дитину після 1 січня 2009 року. 
Виплата проводиться у розмірі та в порядку, встановленим для виплати допомоги при народженні першої дитини, на дату набрання законної сили рішенням про усиновлення.  Допомога при усиновленні призначається і виплачується управлінням праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації усиновлювача. Допомога може бути також призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання допомоги за місцем реєстрації. 
Особи, яким виплачується державна допомога сім’ям з дітьми, зобов’язані повідомляти органи,  що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги (зміни у складі сім’ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім’ї тощо).
Суми державної допомоги сім’ям з дітьми, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї,  приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із законом.
Органи праці та соціального захисту населення мають право перевіряти матеріальне становище сімей з дітьми, яким призначено державну допомогу.
2). Державна соціальна допомога малозабезпезпеченим сім’ям 
Допомога призначається і виплачується у грошовій формі сім’ям, які постійно проживають на території України і мають середньомісячний  сукупний дохід,   нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.
Для призначення допомоги уповноважений представник сім’ї подає такі документи:  заяву; документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї;  довідку про склад сім’ї ; декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї); довідки про доходи кожного члена сім’ї;  довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).
Розмір допомоги визначається як різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї (який встановлюється Законом України „Про Державний бюджет” на відповідний рік) та її середньомісячним сукупним доходом. Для певних категорій населення рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшений Урядовими постановами.
До складу сім'ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти, які навчаються у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації за денною формою навчання до досягнення 23 років і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним, жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.
Допомога призначається на шість місяців, а для громадян, які звільнені з роботи на підставі пункту 1 частини першої статей 36 і 40 Кодексу законів про працю України та зареєстровані в установленому порядку  як безробітні, за їх бажанням допомога призначається на три місяці. При цьому  сукупний дохід обчислюється за попередні три місяці. До сукупного доходу замість заробітної плати безробітного враховується розмір призначеної допомоги по безробіттю у місяці звернення за допомогою на підставі довідки державної служби зайнятості. Також за три попередні місяці обчислюється сукупний дохід сім’ї за бажанням громадян, які отримують допомогу по частковому безробіттю. У цьому випадку допомога призначається на три місяці. Одиноким особам, які за результатами медико-соціальної експертизи визнані непрацездатними і не мають інших джерел існування (не отримують доходів, передбачених Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, крім доходів від особистого селянського господарства), соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною. Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел існування за тих же умов, соціальна допомога може бути призначена довічно.  Аналогічні умови застосовуються у разі призначення соціальної допомоги непрацездатному подружжю за відсутності осіб, зобов'язаних їх утримувати відповідно до закону.
Для призначення допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно. Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін у складі сім’ї або  коли між поданням заяви на призначення допомоги на наступний строк та припиненням виплати раніше призначеної допомоги минуло більше календарного місяця. Допомога виплачується раз на місяць за рахунок субвенції з державного до місцевих бюджетів.
Соціальна допомога не призначається у разі, коли:
працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку);
під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здача у найм або оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім'ї працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобуса тощо);
особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв'язку тощо (крім житлово-комунальних послуг, у межах норм споживання та медичних послуг, пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності) в сумі, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї;
у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами I і II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 гектара (крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід);
у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об'єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу).
За наявності вказаних обставин, державна соціальна допомога може бути призначена органом праці та соціального захисту населення на підставі рішень районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій у разі, коли:
у складі сім'ї є інвалід;
у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов'язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім'ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням  допомоги.
Для призначення соціальної допомоги сім'ям, в яких є діти, що навчаються у вечірній школі з денною формою навчання, у вищому навчальному закладі або є слухачами курсів на контрактній основі, обстеження матеріально-побутових умов сім'ї обов'язкове.
У разі коли особами, які входять до складу сім'ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
3). Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
Допомога призначається інвалідам з дитинства I, II, III групи, а також дітям-інвалідам віком до 18 років. Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу і пенсію, призначається державна соціальна допомога або пенсія за їх вибором; якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, ці виплати призначаються одночасно.                                                                             
Допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам надається у розмірах:
інвалідам з дитинства 1 групи – 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
інвалідам з дитинства 2 групи - 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
інвалідам з дитинства 3 групи - 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
на дітей віком до 18 років – 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Для призначення допомоги надаються документи: заява;  паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;  довідка про присвоєння ідентифікаційного номера Єдиного державного реєстру фізичних осіб; оригінал та копія свідоцтва про народження дитини;  довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда;  довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника;  медичний висновок (для дитини-інваліда до 18 років  (довідка МСЕК – для інвалідів з дитинства);  копія рішення органу про встановлення опіки чи піклування (якщо з заявою звертається опікун чи піклувальник); довідка – атестат з Пенсійного Фонду України про припинення виплати пенсії ( в разі потреби). Якщо один з батьків, усиновителів постійно проживає за іншою адресою, ніж дитина-інвалід, то разом із заявою він подає довідку органу праці та соціального захисту населення про те, що другий з батьків, усиновителів не отримує державну соціальну допомогу на дитину-інваліда за місцем свого постійного проживання. На підставі зазначених документів  до державної соціальної допомоги призначаєтьсяя також надбавка на догляд: за інвалідами з дитинства 1 групи;  за одинокими інвалідами 2 і 3 групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують постійного стороннього догляду; за дітьми-інвалідами - одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, який не працює, не вчиться (окрім заочної форми навчання), не служить, не займає виборну посаду і фактично здійснює догляд за дитиною – інвалідом. Одиноким матерям (одиноким батькам) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається незалежно від факту роботи.
Для призначення надбавки на догляд  додається: заява про призначення надбавки на догляд;  оригінал і копія трудової книжки;  довідка з центру зайнятості про те, що особа не перебуває на обліку як безробітна;  довідка, видана органом, що здійснює державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, про те, що заявник не займається підприємницькою діяльністю;  довідка про спільне проживання дитини-інваліда з одним з батьків, усиновителів, опікуном, піклувальником;  довідка з місця навчання дитини;  рішення про встановлення опіки чи піклування над дитиною-інвалідом (для опікунів та піклувальників).    Допомога виплачується щомісячно після надходження коштів з Державного бюджету.
4) Тимчасовадержавна допомога дітям, батьки яких ухиляються  від сплати аліментів
Допомога призначається на  дітей до 18 років, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину, або місце  проживання їх невідоме.                                 
Документи, необхідні для призначення допомоги:  заява відповідного зразка; копія свідоцтва про народження дитини;  довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини;  довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача . Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи: рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину;  довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;  довідка відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій віськовій службі;  повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.                                                      
Тимчасова допомога призначається в розмірі 30 відсотків пожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. Якщо розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між 30 відсотками прожиткового мінімуму та визначеним розміром аліментів. У цьому випадку надається довідка про розмір аліментів за шість місяців перед зверненням за допомогою.   Допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подано всі необхідні документи. Для призначення допомоги на наступний термін одержувач подає лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для  продовження виплати допомоги.
5). Державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною"
Державна соціальна допомога на дітей (далі - соціальна допомога) призначається в грошовій формі батькам-вихователям на кожну дитину-вихованця і прийомним батькам на кожну прийомну дитину.
Грошове забезпечення призначається кожному з батьків-вихователів і одному з прийомних батьків.
Призначення і виплата соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюються управлінням праці і соціального захисту населення дитячому будинку сімейного типу або прийомній сім'ї на підставі підготовлених службою у справах дітей документів, що зберігаються протягом п'яти років після припинення виплати соціальної допомоги та грошового забезпечення.
Призначення  соціальної допомоги та грошового забезпечення проводиться за заявою батьків-вихователів і одного з прийомних батьків, до якої додаються:
рішення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім'ї; документи, що підтверджують статус дитини  (такими документами можуть бути: рішення суду щодо батьків дитини та самої дитини, копія свідоцтва про народження дитини, у разі смерті батьків – копія свідоцтва про їх смерть ); довідка органу державної виконавчої служби про розмір аліментів; довідка з місця навчання про розмір стипендії.
Якщо батьки, місце перебування яких відоме, не сплачують аліменти, уповноважений орган призначає соціальну допомогу та грошове забезпечення без урахування їх суми. При цьому протягом 10 днів після подання батьками-вихователями або одним з прийомних батьків заяви уповноважений орган повідомляє відповідну службу у справах дітей про неотримання аліментів.
Якщо особа з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів навчається за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, подаються довідки про розмір стипендії та про те, що вона не перебуває на повному державному утриманні.
Призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюється з моменту влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім'ю включно до дня досягнення дитиною 18-річного віку, а у разі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах - до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.
Виплата соціальної допомоги та грошового забезпечення припиняється також у разі припинення діяльності прийомної сім’ї (припинення договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї).
У разі проживання у період навчання дитини-вихованця або прийомної дитини окремо від сім'ї в іншій місцевості соціальна допомога призначається на загальних підставах за умови подання довідки з місця навчання про те, що дитина не перебуває на повному державному утриманні.
Розмір соціальної допомоги становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. Для осіб старше 18 років з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах, за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення відповідних навчальних закладів розмір соціальної допомоги становить два прожиткових мінімуми для працездатної особи.
У разі коли дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць на момент влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім'ю.
У разі зміни розміру пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги батьки-вихователі або прийомні батьки зобов'язані повідомити про це уповноважений орган для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної соціальної допомоги.
Розмір грошового забезпечення становить 35 відсотків двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку на кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну дитину-вихованця та на кожну прийомну дитину.
Сумарний обсяг грошового забезпечення не повинен перевищувати п'яти прожиткових мінімумів для працездатної особи і розподіляється між батьками-вихователями рівними частинами за їх згодою.
Розмір грошового забезпечення одному з прийомних батьків не повинен перевищувати півтора прожиткового мінімуму для працездатної особи.
6). Грошова  допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом 1 чи 2 груупи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду
Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним надається відповідно до статті 5 Закону України "Про психіатричну допомогу" у грошовій формі, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї є нижчим від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Розмір допомоги складає 10 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, на кожного інваліда, за яким здійснюється догляд.
Допомога надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним.
Для призначення грошової допомоги на догляд до органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
заява; документ, що посвідчує особу; довідка про склад сім'ї із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних зв'язків членів сім'ї; довідки про доходи кожного члена сім'ї; висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу;
довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі.
Якщо дієздатна особа постійно проживає на одній житловій площі за місцем реєстрації (проживання) інваліда I чи II групи внаслідок психічного розладу, але зареєстрована в іншому місці, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації дієздатної особи, про те, що вона не перебуває на обліку як одержувач і не одержує щомісячну грошову допомогу на догляд за місцем реєстрації.
Допомога на догляд призначається на шість місяців і виплачується щомісяця.
У разі коли особа, яка здійснює догляд за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером, їй призначається допомога на догляд на 12 місяців на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право малозабезпеченої особи на допомогу, ця особа повинна повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги.
Для продовження виплати допомоги на догляд на наступний строк подаються перераховані вище документи, крім висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, до закінчення строку, на який видано висновок лікарської комісії.
Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли:
сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку із смертю або зміною місця проживання інваліда I чи II групи внаслідок психічного розладу;
закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд;
інвалід I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов'язані повідомити органи, що провадять її виплату. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму допомога на догляд перераховується без звернення одержувача допомоги.
Допомога на догляд призначається з місяця звернення за допомогою, якщо протягом місяця подані всі необхідні документи.
У разі переїзду сім'ї, у складі якої є особа, якій надано допомогу на догляд, в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання припиняється.
7). Державна соціальна допомога  особам, які не мають права  на пенсію, але досягли пенсійного віку, та інвалідам
Право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - соціальна допомога) мають особи, що одночасно відповідають таким умовам:
чоловіки, які досягли 63 років, та жінки - 58 років і не мають права на пенсію відповідно до законодавства або визнані інвалідами в установленому порядку;
не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", та допомогу, що призначається відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам";
є малозабезпеченими особами.
До малозабезпечених осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державну соціальну допомогу на догляд, належать особи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність.
До одиноких осіб належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати. Підтвердженням належності до цієї категорії є:
інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов'язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);
довідка про склад сім'ї, видана уповноваженим органом за місцем проживання, у тому числі органом місцевого самоврядування.
Соціальна допомога відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" може бути призначена за бажанням особам, які одержують пенсію по інвалідності, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства (чи мають право на їх призначення), замість зазначених виплат.
Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі:
100 відсотків - інвалідам I групи, жінкам, яким присвоєно звання "Мати-героїня";
80 відсотків - інвалідам II групи;
60 відсотків - інвалідам III групи;
50 відсотків - священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менш як десяти років до введення в дію Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" займали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні та легалізованих згідно з законодавством України, за наявності архівних документів відповідних державних органів та релігійних організацій або показань свідків, які підтверджують факт такої роботи;
30 відсотків - чоловікам, які досягли віку 63 років, жінкам - 58 років.
 Для призначення соціальної допомоги подаються такі документи:
заява за формою, затвердженою наказом Мінпраці, при пред'явленні паспорта, трудової книжки та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Єдиного державного реєстру фізичних осіб;
декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги;
копія рішення про встановлення опіки (у разі визнання особи недієздатною);
копія посвідчення біженця або тимчасової посвідки на постійне проживання;
довідка про склад сім'ї, видана уповноваженим органом за місцем постійного проживання, у тому числі органом місцевого самоврядування.
Органи праці та соціального захисту населення у разі потреби додають до заяви витяг з акта огляду, одержаний ними від медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК).
У разі звернення за призначенням соціальної допомоги замість пенсії по інвалідності органи праці та соціального захисту населення додають до заяви витребувану від органів, які призначають пенсію, довідку - атестат про припинення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності та витяг з акта огляду МСЕК (у цих випадках в архівних справах одержувачів пенсії залишається копія витягу з акта огляду МСЕК).
Соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою за поданням заяви з усіма необхідними документами.
У разі коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення чоловіками 63 років, жінкам - 58 років або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно з дня досягнення чоловіками 63 років, жінками - 58 років або визнання МСЕК осіб інвалідами.
У разі коли заява про призначення відповідної допомоги з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви.
У разі коли до заяви про призначення соціальної допомоги додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня  відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення соціальної допомоги.
Соціальна допомога призначається довічно чоловікам, які досягли 63 років, і жінкам - 58 років, а інвалідам - на весь час інвалідності, встановленої МСЕК.
У разі зміни групи інвалідності соціальна допомога у новому розмірі призначається з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, і з місяця, що настає за тим, у якому встановлено нову групу інвалідності, - у разі зменшення розміру допомоги.

Державна соціальна допомога на догляд (далі - допомога на догляд) призначається замість надбавки до пенсії на догляд за їх бажанням, а саме: - одиноким малозабезпеченим особам, які за висновком лікарсько – консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів І групи);
- малозабезпеченим інвалідам І групи, які одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів війни та військовослужбовців).
Державна соціальна допомога на догляд не призначається інвалідам, яким призначено відшкодування витрат на догляд відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Державна соціальна допомога на догляд не виплачується в період, коли особа працює (крім інвалідів 1 групи) або перебуває на повному державному утриманні.
Державна соціальна допомога на догляд для зазначеної категорії громадян складає 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У разі переїзду на постійне або тимчасове проживання в іншу місцевість особова справа одержувача соціальної допомоги згідно з його заявою пересилається органу, що призначає допомогу за новим місцем проживання.
8) Щомісячні компенсаційні виплати непрацюючій працездатній особі,  яка доглядає за інвалідом 1 групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку
Призначаються у розмірі  4,80 грн. непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом I групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку.
Зазначені щомісячні компенсаційні виплати призначаються і виплачуються органами праці та соціального захисту населення та фінансуються органами Пенсійного фонду.
Для надання компенсації особа, яка здійснює догляд повинна надати до органу праці та соціального захисту населення такі документи:
-довідку про склад сім’ї, в якій зазначено, що заяаник здійснює догляд за інвалідом 1 групи чи престарілим, який досяг 80-річного віку;
-копії трудових книжок заявника та особи, за якою здійснюється догляд (1 сторінка та сторінка із записом про звільнення);
-копії паспортів (1 сторінка та сторінка з місцем реєстрації);
-копії ідентифікаційних номерів;
-копія довідки МСЕК про інвалідність.
Період догляду за інвадіом 1 групи та престарілим, який досяг 80-річного віку, враховується до страхового стажу при призначенні пенсії.
9). Компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які стали інвалідами    внаслідок Чорнобильської     катастрофи учасникам ліквідації наслідків  аварії на ЧАЄС
Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено одноразову виплату компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Для отримання компенсації необхідно надати заяву, копію довідки МСЕК, копію посвідчення постраждалого. При наданні заяви при собі мати: паспорт, ідентифікаційний номер, номер розрахункового рахунку в банківській установі.
Одноразові виплати учасникам ліквідації, які стали інвалідами, надаються у розмірах:   - інвалідам 1 групи – 379,30 грн.;   - інвалідам 2 групи – 284,40 грн.;  - інвалідам 3 групи – 189,60 грн.;  - дітям, які стали інвалідами внаслідок Чорнобільської катастрофи – 1264,00 грн.
Одноразова компенсація сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою надається сім’ям, які втратили годувальника у розмірі 7586,00 грн., батькам померлого – 3792,00 грн.
Для отримання компенсації необхідно надати заяву, копії документів, які підтверджують родинний зв’язок, копію посвідчення постраждалого, копію свідоцтва про смерть, копію експертного висновку про зв’язок смерті з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, документ, що підтверджує факт знаходження сім’ї на утриманні померлого. При наданні заяви при собі мати: паспорт, ідентифікаційний номер, номер розрахункового рахунку в банківській установі.
Щорічна допомога на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Допомога надається інвалідам I і II групи у розмірі 120 гривень;
учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень; інвалідам III групи та дітям-інвалідам - 90 гривень;
учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, -
75 гривень.
Для отримання допомоги необхідно надати заяву, копію довідки МСЕК, копію посвідчення постраждалого. При наданні заяви при собі мати: паспорт, ідентифікаційний номер,  номер розрахункового рахунку в банківській установі.
Щомісячна компенсація за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, що належать до 1 та 2 категорій постраждалих від ЧАЕС.     
Нараховується  у розмірі 271,00 грн. для 1 категорії постраждалих, у розмірі 135,50 грн. для 2 категорії постраждалих.     
Для призначення компенсацій надаються такі документи:  заява, копія довідки МСЕК, копія посвідчення постраждалого. При наданні заяви при собі мати: паспорт, ідентифікаційний номер,  номер розрахункового рахунку в банківській установі.
Щомісячні виплати сім'ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку у зв'язку з захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, якщо такі діти не перебувають на повному державному забезпеченні,  надаються у розмірі 32 гривні;
Щомісячні виплати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 р. від батька, який на час настання вагітності матері має підстави належати до 1 або 2 категорії, або матері, яка на час настання або під час вагітності має підстави належати до 1 або 2 категорії, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення з неї, виплачуються у розмірі 16 гривень 50 копійок;
Щомісячна грошова допомоги на дітей до вступу їх до школи (не старше 8-річного віку) надається:
на дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади, віком до 3 років - 13 гривень 50 копійок, віком від 3 до 8 років -26 гривень 50 копійок;
на дітей, які не відвідують дошкільні навчальні заклади, віком до 3 років - 49 гривень, віком від 3 років до вступу їх до школи - 72 гривні 50 копійок.
Щомісячні компенсації батькам постраждалих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та загальноосвітні заклади (не перебувають в обліковому складі цих закладів) та не перебувають на повному державному забезпенні,  виплачуються  на суму середньої вартості харчування в цих закладах, що встановлюється органами місцевого самоврядування.
Для отримання компенсаційних виплат для дітей необхідно надати заяву, копію посвідчення постраждалої дитини, довідку з дошкільного закладу про зарахування до дитячого закладу чи неперебування в обліковому складі цього закладу, копію свідоцтва про народження дитини. При наданні заяви при собі мати: паспорт, ідентифікаційний номер,  номер розрахункового рахунку в банківській установі.