ІСТОРИЧНІ ВІХИ РОЗВИТКУ МІСТА СМІЛА 
 

1542

Офіційна дата народження Сміли

1709

Діє козацьке городове самоврядування.

1741

В містечку 280-300 дворів, в яких проживає 2 - 2,5 тисяч чоловік.

1742

Князем Любомирським збудовано дерев'яну фортецю.

1773

Місту надано привілей на Магдебурзьке право.

1781

 "Сміла - головне місто серед 40-50 сіл на Україні. Містечко дерев'яне, населене селянами. Землі, які належали місту, мали більше 12 квадратних миль площі (1 англ. кв.миля - 1609,34 кв.м)" (Жан-Генріх Мюнц "Мальовничі подорожі Польщею та Україною").

1793 –1794

Сміла - центр однойменного повіту. Потім - містечко Черкаського повіту.

1795

У Смілянських володіннях графа О.Самойлова мешкає 1747 чоловік осілого населення та 435 неосілих, з них 50 ремісників, 9 шевців, 6 ткачів, 8 кравців. Решта - землероби.

1838

Початок розвитку цукропереробної галузі в місті.

1845

8 тисяч жителів, 755 будинків, 60 крамниць, одна корчма, 10 заїжджих дворів; буряко-цукрові, 3 цегельні і 2 винокурних і 2 шкіряних заводи, 10 млинів.

1860

12,6 тисяч жителів. 4 православні церкви, католицький костел, каплиця розкольників, синагога, 2 єврейських молитовних будинки. Мировий суд, канцелярія судового допиту, земельна управа, станції - поштова і телеграфна. 176 крамниць, 255 ремісників. Аптека, волосна лікарня на 25 ліжок. Двічі на тиждень - базари, двічі на рік – ярмарки (за Л.Похилевичем).

1876

Через місто пройшла залізниця, відкрито станцію Бобринську.

1879

На 9 фабриках і заводах Сміли вироблено продукції на понад 4 млн. карбованців - це більше, ніж того ж року випустило 76 заводів і фабрик Києва (В.І.Ленін "Розвиток капіталізму в Росії").

1887

При рафінадному заводі відкрито центральну телефонну станцію.

1889

18 великих підприємств, де зайнято 1130 робітників. Працює завод з виробництва гасу для освітлення вулиць.

Початок XX ст.

20 тисяч жителів. 23 фабрики і завода. 13 соборів, церков, молитовних будинків. 10 шкіл. 71 % селянських господарств - безземельні і малоземельні, 52 % - безкінні. З ресторани, 81 купець.

1917

Населення міста - 29 тисяч чоловік. Крім великих цукрового і рафінадного заводів, кілька дрібних підприємств: механічні майстерні, 6 шкіряних заводів, пивзавод, 2 маслобойні, миловарний, свічковий та жиросальний заводи, вальцовий млин, олійниці. 67 магазинів і пунктів громадського харчування. Чверть усіх вулиць - бруковані.

1923

Сміла - адміністративний центр однойменного району.

1927

Збудовано електростанцію. Закладено машинобудівний завод союзного значення.

1938

Початок будівництва першої черги міського водогону, електрифікації міста, прокладено перші пасажирські автобусні маршрути. До початку Великої Вітчизняної війни Сміла - розвинене місто обласного підпорядкування з 35-тисячним населенням. Працює 14 промислових підприємств і 11 артілей промкооперації, 2 лікарні, 10 загальноосвітніх шкіл, механіко-технологічний технікум, 2 школи фабрично-заводського навчання. Центри культурно-освітньої роботи - 7 клубів, 5 бібліотек та 6 стаціонарних кіноустановок.

 1972

Розпочато будівництво радіоприладного заводу.

1973

Проведено природний газ.

1980 –1990

Забудовано багатоповерхові житлові мікрорайони №№ 13,49,53. Відкрито новий шляхопровід через залізничну колію Знам'янка-Миронівка. Створено Нижній парк.

2005

Сміла - місто обласного підпорядкування. Районний центр. Населення - 69,8 тисячі осіб. 20 великих підприємств різної форми власності. 354 малих підприємств, 3160 приватних підприємців. 204 магазини, 164 торговельні кіоски та павільйони, 61 підприємство громадського харчування, 124 об'єкти побутового обслуговування